Monday, January 3, 2011

Скандальний закон "Про захист персональних даних" набув чинності. Чим же він буде для журналістів та блогерів?

утиски свободи словаВ Україні 1 січня набув чинності закон "Про захист персональних даних", який усі правозахисники назвали кроком до обмеження свободи слова і свободи доступу до інформації.

Правозахисні організації закликали Президента України Віктора Януковича відстрочити введення закону в дію, а Гельсінська спілка і зовсім назвав його "вагомим кроком для побудови тоталітаризму" в країні.

Разом з тим, як вважає виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський, що цей закон "зв'язує руки", в першу чергу, журналістам.

У новому законі, каже він, під персональними даними розуміють будь-яку інформацію, яка дозволяє ідентифікувати особистість, аж до назви імені та прізвища. При цьому журналістам, додає правозахисник, дозволяють збирати загальнодоступну інформацію про особу, але не дозволяють її поширювати без письмової згоди цієї особи.

ліквідація зміЯворський також вважає, що поширення будь-якої інформації про будь-яку особу тепер можна буде зупинити, а також покарати журналіста або редакцію за розголошення персональних даних.

У той же час автори закону, серед яких міністерство юстиції, кажуть, що приймаючи закон, Україна адаптується до європейського законодавства. Вони нагадують, що Україна взяла зобов'язання ратифікувати і ввести конвенцію про захист персональних даних.

"Безумовно, цей закон, а також ратифікація Конвенції Ради Європи про захист персональних даних є одним з елементів покращення співпраці з Європейським Союзом в цілому", - заявляв раніше заступник директора департаменту Мін'юсту з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Тарас Качка.

"У Європейському законодавстві є чіткий принцип, що преса, наприклад, може поширювати будь-яку персональну інформацію про публічних особі, якщо суспільство цього вимагає. В Україні ж тепер персональну інформацію щодо президента або іншої особи тепер поширити буде неможливо, тому що потрібно буде його згода ",
констатує Яворський.

Якщо ми подивимося на це питання з точки зору блогера та інтернет-видань, то виходить, що спочатку, по плану, задавлять свободу слова в тих ЗМІ, які не підконтрольні владі, а далі, скоріше за все, візьмуться за «неугодні» сайти новин, а потім черга дійде до персональних блогів.

Можна протестувати, як, наприклад, вже робили Фемен. Можна шукати шляхи виходу.

акція фемен

Можливий вихід - це стенд-елон блоги або сайти новин на абузостійкому хостингу і міжнародному домені другого рівня (com, org, biz, net). Якщо ваш ресурс буде стояти поперек горла режиму і, при цьому, розміщений на українському хостингу, то силові структури зможуть легко натиснути на хостера і ваш сайт видалять.

Хоч сайт фізично лежатиме на сервері десь в США, Канаді, Індії чи на якихось островах, та все ж писатимете ви з України, тому потрібно попіклуватися про анонімізацію в мережі. Детальніше про це напишу в наступних постах.

Але якщо ж ви будете заважати всьому світу, як WiliLeaks, то хай навіть ваш сервер буде на Сейшелах - це вам не допоможе, все одно закриють.

1 comment:

  1. Щодо обмеження свободи слова і всього цього маразму, то в мене взагалі не вистачає слів...Просто абсурд! А от ідея про міжнародний домен ніби непогана, можливо, й матиме якесь вирішення у цій ситуації. Проте, чомусь мало віриться, враховуючи те, як "влада" намагається швидко придушити голос народу. А Україна, до речі, вже не є такою демократичною, як раніше - зараз вона займає майже останнє місце у ряді інших за цією шкалою.

    ReplyDelete