Friday, December 23, 2011

Пропутінські тролі стають розумнішими та хитрішими

Кілька місяців назад я вже писав про інновації російської влади - сертифікати інтернет-тролів. Сьогодні, публікую інструкцію з протидії опонетам в інтернеті:
приклад інформаційної війни

Що тут можна сказати? Тактика і стратегія інформаційних воєн стає все витонченішою. І путінський інтернет-гітлерюгенд "наші" не є виключенням, український медіапростір зазнає впливу таких же брудних технологій, бо все найгірше, що з'являється в РФ, дуже швидко з неперевершеним глупством впроваджує поточна тимчасова "українська" влада.

P.S. Цілком можливо, що це фальшивка, але, навіть в такому випадку, робив її той, хто детально знав, як такі маніпуляції робляться.

Читати далі...

Monday, December 19, 2011

Інфографіка: пошерення контенту в соціалках

Інфографіка пошерення контенту в соціалках

Як показує інфографіка, більше половини поширень припадає на FaceBook (52%). Частка Твітера виросла в 5 разів і тепер досягає 13,5%.

Tumblr зробив шалений ривок - на 1300%.

На долю користувачів Chrome припадає все більше і більше поширень, а на ІЕ - все менше і менше. До кінця не ясно, чи то користувачів експлорера стає все менше, чи вони просто не такі соціальні. Скоріше за все, тут діють обидва фактори.

В кінці впадає в очі один негативний момент. 73% всіх поширень, пов'язані або зі смертю, або із катастрофами.

Дана інфографіка була створена працівниками сервісу соціальних кнопок AddThis. Також рекомендую подивитися цікаву візуалізацію даних звязків між депутатами (якби верховна рада була соціальною мережою).

Читати далі...

Найкреативніша реклама сайту знайомств

Найкреативніша реклама сайту знайомств

Дуже оригінальна реклама німецької служби знайомств. Відвідувач пральні відкриває люк машини, а там лежить чиста шкарпетка з логотипом і адресою сайту знайомств і написом "Ти теж один?"

Оце чудовий приклад партизанського маркетингу, максимум креативності і мінімальний бюджет.
Читати далі...

Friday, December 16, 2011

10 прикладів оригінальних 404 сторінок

Помилка 404 - це стандартний код відповіді HTTP про те, що клієнт мав доступ до сервера, але сервер не може знайти дані згідно запиту. Ця помилка найчастіше виникає, коли користувач невірно вводить адресу, або переходить по битому лінку, що веде на уже видалену сторінку.

Щоб не дратувати користувача, 404 сторінку оформляють з гумором, а якщо постаратися, то її можна перетворити на оригінальний метод інтернет-маркетингу. Якщо зробити її креативно, то посилання на неї можуть поширюватися з вірусним ефектом. Особливо в соціалках.

Тут наведу 10 прикладів вдалих 404 сторінок:

1. Blizzard.com



2. Css-tricks.com


3. Gog.com


4. Bluedaniel.com


5. Henrikhedegaard.com


6. Southparkstudios.com


7. Mailchimp.com


8. Propeller.com


9. Mixx.com


10. Wulffmorgenthaler.com



Читати далі...

Реклама на фоні сайту - брендована підкладка


Однією з останніх тенденцій в сфері інтернет-маркетингу є брендовані підкладки на фоні сайтів. Такий вид реклами є потужним способом заявити про себе на всю площу браузера. Гігантське зображення продукту або послуги, чи велике лого може повторюватися по всій ширині і висоті екрана навколо основного блоку.

Вперше, я побачив брендовану підкладку на zaxid.net. Ідея мені сподобалася, але реклама алкоголю трохи зіпсувала загальне враження , хоча, визнаю - це мій суб’єктивізм.

Але, загалом, якась дурна закономірність - вся фонова реклама на українських сайтах - це реклама бухла, тому тут в якості прикладу (прінтскрін зліва) російський сайт, який рекламує парфуми.

Ефективність релами на фонах сайтів

Зрозуміло, що брендована підкладка - це ексклюзивний вид реклами. Якщо порівняти підкладку зі звичайним банером - то це просто небо і земля, в блозі може бути кілька банерів, кожен з яких буде відволікати увагу один від одного.Розмістивши у блозі підкладку, вся увага буде прикута саме до неї. Її запам'ятають, по-перше, тому що такого майже ніде немає, по-друге, візуально вона просто «знищить» половину банерів конкурентів.

Щодо ефективності , то я вважаю, що реклама на фоні є, в першу чергу, інструментом покращення іміджу, а не джерелом переходів на сайт. Хто працює з Adsense, той знає, що по текстових посиланнях люди на багато активніше клікають, ніж по банерах. Тут ситуація схожа.

Бути чи не бути?

З допомогою JavaScript можна зробити увесь бекграунд клікабельним, але це, як на мене, якось не дуже чесно по відношенню до користувача. Таке нововведення буде мінусом будь-якому ресурсу, тому оптимальним варіантом, я вважаю, буде проста графічна реклама, але уже відомого бренду.

Тому брендовані підкладки не підходять малим гравцям на ринку, бо це по-перше дорого і по друге рекламу не зрозуміють, якщо не знатимуть, що це за бренд і яку продукцію виробляє/послуги надає. Тому виділяти такий вид реклами для блогерів як комерційна пропозиція я б поки не поспішав. Бо маркетологи великих компаній будуть придивлятися до великих порталів. Тому можна було б однозначно сказати, що це територія великих риб, але я б виділи ще один аспект.

Локальні сайти та бренди

Якщо це міський портал, де є 1000 уніків/день + 80% з них – жителі цього міста, то фонова реклама якогось місцевого продукту зможе бути дуже ефективною.

А як ви ставитеся до такої реклами?

Постовий: кожен з нас колись задавав собі питання як створити сайт?

Читати далі...

Friday, December 9, 2011

Інфографіка: соціальні мережі в 2011 році



Раніше я публікував відео, яке показує масштабність сервісу Blogger, сьогднішнє - яскраво демонструє сучасний стан соціальних мереж у світі.

Зараз інфографіка стає все більше популярною. Вона дозволяє перетворити сухі і нудні цифри в цікаві та зрозумілі презентації. В Україні в авангарді створення інфографіки стоїть нове медіа Texty.org.ua. В них є дійсно чудові зразки візуалізації даних.
Читати далі...

Thursday, December 8, 2011

Село і блоги

інтернет в селі

Коли ми кажемо, що в Україні вже нема такого місця, куди б не добрався веб, ми, можливо, самі не підозрюємо, в які місця він по-справжньому вже проник. Наразі блоги ведуть солдати із караульних приміщень, пацієнти психлікарень, а митець Володарський пише безпосередньо з «хімії» під Києвом. В принципі, не таке велике досягнення, враховуючи, що в сусідній Росії вже є блоги, які ведуть ув’язнені самих «критих» тюрем. "Тексти" провели дослідження сільської блогосфери.

Україна ж, як держава із міцними традиціями та найкращими в Європі чорноземами, просо зобов’язана була створити свою автентичну та неповторну сільську атмосферу. І вона є, навіть у блогосфері. Сільські блогери не мають великої популярності, але виключно через те, що за рідкісними випадками вони присвячують свої щоденники місцевим новинам. Навряд чи хтось в Києві буде читати новини про те, що хтось там продав свиню, чи купив корову. Такий собі міський снобізм. Як на мене, то 60% прочитаного у моїй власній, старанно відібраній і постійно цензурованій френдстрічці не набагато змістовніше цього.

В своїй еволюції блогосфера відтворює еволюцію друкованих медіа. Тому, певно, немає нічого дивного, що блоги селян більше нагадують районну газету, в той час, як міські – газету, прости Господи, «Сєгодня».

Тому зваживши на ці два полюси, я вирішив познайомити шановну аудиторію з дописами в мережу мешканців сіл і хуторів. Я люблю перечитувати їх. Чимось записи у всесвітній мережі якогось дядька із села на сто хат у мене особисто асоціюються зі спробами землян завести через радіосигнали контакти з позаземними цивілізаціями.

Отже, найбільш улюбленим моїм чтивом є блог якогось мешканця тернопільського села Ковалівки.

Про себе автор скромно повідомляє так: «хто мене не знає - я вихожу в село 1 раз в тиждень в центр на пиво, а весь свій вільний час провожу за своїм любимим ПК». І хай хтось тільки спробує сказати, що таким прекрасним, змістовним життям живуть тільки студенти КПІ!

Село Ковалівка. В одому з таких будинків живе місцевий блогер.
З блогу нашого автора можна винести безліч цікавого – про те, що вперше за сімнадцять років в клубі показали кіно, і це був захоплюючий фільм «Бандерівці», який привезла кінопересувна установка від партії ВО «Свобода». Дуже багато повідомлень про рейди міліції по самогонникам в селі.

Цих повідомлень настільки багато, що відчувається певна авторська небайдужість до саморобного алкогольного напою. Правда, враховуючи, що тільки під час одного міліцейського рейду було прикрито чотири цехи з випуску «лівих» алкогольних напоїв, та вилучено біля 1,5 тисячі літрів спирту, можна припустити, що самогон в цьому районі є сталим традиційним народним промислом.

Трапляються в селі і надзвичайні пригоди: так дуже багато уваги приділено аварії автобуса Добриводи-Тернопіль, що сталася прямо під інкубаторною фермою. Цікаво також, що кожне повідомлення автора читає не так і мало людей – від 400 до 700 чоловік, тобто кожен другий мешканець села!

Селяни також обурюються «баянами», що їх допускає наш селищний блогер. Наприклад, новина про водія, який взяв підвести селянку до Монастирища, а замість цього зґвалтував її у автівці неприроднім способом, має різкий коментар односельчанина: «Так це ж новина торішньої давності. Шановний "режисьор"! Вам треба не поновляти, а друкувати інші новини. А то неінтересно шаритись по цьому сайті». Однім слово, ви хоч і в селі, але це не дає вам права на флуд.

Хоча по селам зустрічаються і копіпастери, хоч кількість їх все рівно, дуже невелика в порівнянні з загальним масивом сільських блоггерів.

Як зразок можна навести блоггера з села Нечаєвого, який з місця в кар’єр розпочинається словами: «Канадські вчені зробили висновки, що якби доба складалася з 25 годин - це б значно полегшело життя жіночій частині людства.»

Як правило, сільські блогери набагато краще від міських розуміють, наскільки неактуально і недоречно писати хоч про британських, хоч про канадських вчених, якщо ти сидиш у глухій дирі, і максимум, що може урізноманітнити твоє розмірене життя – це черговий міліцейський трус з приводу продуцентів самогону.

Що стосується мук творчості, то вони притаманні селянам не менше, аніж міським учасникам соціальних мереж. Блог, він, як відомо – це мутант-тамагочі. Для багатьох виявляється неабиякою новиною, що щоденник недостатньо створити , що його треба чимось заповнювати.

Так, наприклад, у блоггера з села Бондарів Коломийського району є всього три записи.
Перший з них найбільш оптимістичний: «нарешті я маю час і можливість зайнятися нашим сайтом!». Другий вже трохи більш остуджений: «Скоро буду мати час і можливість займатися цим сайтом:)Вже знаю що я зроблю:)», а третій повністю депресивний «Лінь мені займатися цим сайтом:)Хто щось вміє, ходіть у адміни:)». І – дивна річ – яке б не було велике село Бондарів, чомусь бажаючих пристати на пропозицію не знаходиться.

Я думаю, що сільський блогер в силу ряду причин набагато більший подвижник, ніж його міський колега. Не кажучи про низький рівень доходів у селах, які роблять комп’ютер з Інтернетом предметом розкошів, треба ще й відзначити, що ведення блогу ніяк не вписується у формат сільського життя з його роботою зранку до ночі.

Я думаю, що описані мною герої не раз чули від своїх половин побажання «зайнятись чимось корисним». Колись мене занесло в село писати про дядька, який весь вільний час тратив на саморобний підводний човен, на якому пірнав у сусідньому кар’єрі.

Коли ж я у захваті сказав його дружині, що таким унікальним підводним човном вона могла б пишатися, у відповідь мені був тільки розпачливий стогін, в ньому читалося: «У всіх чоловіки, як чоловіки, трохи п’ють, трохи б’ються, а мій йолоп весь час тратить на оту дурну субмарину». Я не сумніваюсь, що сільська блогосфера не раз чула від своїх половин побажання зайнятися ділом. Тобто фактично перед нами сміливі мученики-подвижники Інтернету, може ще не такі вперті, як Джордано Бруно, але все ж переконаніші за Галілея.

Цікаво, що, за моїми підрахунками (а інших ви поки що не знайдете) більшість селищних блогерів мешкає чомусь в Тернопільській області, а також переважна більшість з них веде паралельно з блогом і сайт свого села – тим більше, що ряд безплатних сервсів пропонує вже готові сторінки для такого сайту з вмонтованим у них блогом.


Таким є, наприклад, блог селянина з села Фащівки Підволочиського району, в якому відображені навіть такі деталі фатівського життя, як розпаювання майна.

До речі, цей блоггер має чітку спрямованість на історію, більшість його записів є спогадами односельців про бої УПА. За великим рахунком, історик чи краєзнавець зможуть тут знайти дещо цікаве.

Ще на http://nkrasne.wordpress.com розмістив свою сторінку мешканець миколаївського села Новокрасне, де можна прочитати багато чого цікавого – від відкриття нового провайдера в селі і до того, яку рибину спіймав його сусід.

І знову ж таки, автора заносить на роздуми про спиртне: «У колишньому будинку побуту збираються відкрити новий бар. Гадаю, це добре, бо конкуреція вигідна для споживача» - пише він.

А може, це я просто грішу на святих подвижників, що попри всі негаразди просувають блогосферу у село. Адже про що їм іще писати в умовах, коли навколо найяскравіші події – міліцейський трус чи новий горілковий бар?

Автор: Микола Поліщук

Читати далі...